ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДИТИНИ В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

• говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті;
• будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти;
• разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені Інтернет-ігри. Це допоможе краще зрозуміти інтереси дитини, її захоплення та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в Інтернеті;
• формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища, розвивати цифрові, соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість;
• підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті;
• заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до Інтернету;
• встановлювати часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та флайн;
• контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;
• вчитись встановлювати на ґаджети дитини батьківський контроль, вимикати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у налаштуваннях додатків чи ігор, оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування;
• перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності. Обмежити коло осіб, які можуть контактувати з дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів;
• використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки);
• бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту. Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах – у такому разі треба звертатися до фахівців і знати, куди звернутися за додатковою порадою та підтримкою, а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу. Важливо рахуватися з почуттями підлітка і не заперечувати їх, треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині.

ДИТЯЧА БЕЗПЕКА В  ІНТЕРНЕТІ: РЕКОМЕНДАЦІ НА ДОПОМОГУ БАТЬКАМ

Як виявити ознаки Інтернет-залежності у дитини?Якщо були виявлені можливі симптоми Інтернет-залежності у своєї дитини, необхідно дотримуватися наступного алгоритму дій:

1. Спробуйте налагодити контакт з дитиною. Дізнайтеся, що їй цікаво, що турбує і так далі.
2. Не забороняйте користуватися Інтернетом, але постарайтеся
встановити регламент (кількість часу, які дитина може проводити он -лайн,
заборона на мережу до виконання домашніх уроків та інше). Для цього можна використовувати спеціальні програми батьківського контролю, що обмежують час в мережі.
3. Обмежте можливість доступу до Інтернету тільки своїм комп’ютером або комп’ютером, що знаходяться в загальній кімнаті, – це дозволить легше
контролювати діяльність дитини в мережі. Слідкуйте за тим, які сайти відвідує.
4. Попросіть дитину протягом тижня детально записувати, на що витрачається час, що проводиться в Інтернеті. Це допоможе наочно побачити і усвідомити проблему, а також позбутися деяких нав’язливих дій, наприклад,
бездумного поновлення сторіночки в очікуванні нових повідомлень.
5. Запропонуйте своїй дитині зайнятися чимось разом, постарайтеся чимось захопити. Спробуйте перенести кібердіяльність в реальне життя.
Наприклад, для багатьох комп’ютерних ігор існують аналогічні настільні ігри, в які можна грати всією сім’єю або з друзями, при цьому спілкуючись один з
одним наживо. Важливо, щоб у дитини були не зв’язані з Інтернетом захоплення, яким би вона присвячувала свій вільний час.
6. Діти з Інтернет-залежністю суб’єктивно відчувають неможливість обходитися без мережі. Постарайтеся тактовно поговорити про це з дитиною.
Обговоріть ситуацію, коли в силу якихось причин вона була змушена обходитися без Інтернету. Важливо, щоб дитина зрозуміла – нічого не станеться, якщо на деякий час «вийти» з життя Інтернет -спільноти.
7. У разі серйозних проблем зверніться за допомогою до фахівця.

Цифрова безпека – це процес застосування заходів з метою забезпечення конфіденційності, цілісності, доступності даних та унеможливлення несанкційованого втручання у роботу телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, а також сукупність організаційних, правових, інженерно-технічних заходів, а також заходів криптографічного та технічного захисту інформації, спрямованих на запобігання кіберінцидентам, виявлення сталості і надійності функціонування інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем.

Базові правила кібербезпеки для користувачів Інтернет-ресурсів

1.При роботі з електронною поштою:

1.1. Не зберігати дані для автентифікації (логін та пароль) в легкодоступних

місцях (наприклад, на робочому столі).

1.2. Використовувати  стійкі паролі, зокрема такі що: містять не менше 8 символів, містять щонайменш одну літеру та один спецсимвол ( “_” або “-” або “!” тощо) не містять персоніфікованої інформації (дати народження, номерів телефонів, номерів та серій документів, автотранспорту, банківської картки, адреси реєстрації тощо), не використовуються в будь-яких інших аккаунтах.

1.3. Не відкривати листи, які надійшли з невідомих та незвичайних електронних адрес наприклад [email protected] тощо.

1.4. Не відкривати листи в яких у темі присутні фрази типу «Ви виграли 500 тисяч…», «Відкрийте, та отримайте свій приз…» тощо.

1.5. Не відкривати листи, якщо в них присутні вкладені файли з потенційно небезпечним розширенням (послідовність символів, що додаються до назви файлу і призначені для ідентифікації типу (формату) файлу), наприклад «Додаток 2.exe» або «Протокол 245 від 25 числа.bat» тощо. До потенційно небезпечних розширень файлів у вкладеннях електронної пошти слід віднести: .exe, .bin, .ini, .dll, .com, .sys, .bat, .js та будь-які інші невідомі розширення.

1.6. У разі, якщо є потреба відкрити той чи інший файл, але  є сумніви відносно його безпечності або безпечності його джерела, необхідно скористатися онлайн-сервісом перевірки файлів (файл перевіряється більш ніж 50 антивірусними програмами з актуальними антивірусними базами).

       2. При роботі в мережі Інтернет (робота з інтернет-браузером)

2.1.Не відкривати підозрілі посилання (URL), особливо ті, що вказують на невідомі веб-сайти.

2.2.Звертати особливу увагу на назву Інтернет-ресурсу, що запитує автентифікаційні дані, перш ніж натиснути на посилання: зловмисники можуть замаскувати назву, щоб воно виглядало знайомим (замаскована назва: facelook.com, правильна назва: facebook.com; замаскована назва:gooogle.com, правильна назва: google.com тощо) . В іншому разі є велика ймовірність перейти на фішингову сторінку, ззовні ідентичну справжній, та самостійно «віддати» власні автентифікаційні дані.

2.3.Не вводити посилання до браузера та не сканувати QR-коди, смартфоном, якщо немає впевненості у їх вмісті та походженні.  Шкідливі URL-адреси можуть бути закодовані у вигляді QR-кодів та/або роздруковані на папері, у тому числі у формі скорочених URL, згенерованих спеціальними сервісами, такими як tinyurl.com, bit.ly, ow.ly тощо.

2.4.Обережно ставитися  до випливаючих вікон та повідомлень у браузері, програмах, операційній системі та мобільному пристрої. Завжди читати вміст цих вікон та не «схвалювати» і не «приймати» нічого необдумано.

3. При резервному копіюванні:

3.1. Здійснювати регулярне резервне копіювання важливих даних (не рідше ніж раз на тиждень), зберігати  резервні копії на зовнішніх носіях інформації (флеш та/або зовнішній жорсткий диск (або SSD).

3.2. Для більш надійного ефективного збереження важливих даних бажано проводити резервне копіювання в хмарне середовище, наприклад у сервіс

Google Drive.

4. Інші застереження та рекомендації

4.1. Не підключати флешки та зовнішні диски, не вставляти CD та DVD тощо у комп'ютер, якщо немає довіри їх джерелу.

4.2. Якщо є ймовірність, що флеш-носій скомпрометований (використовувався на інфікованому комп’ютері), не вставляти його до ПК, та звернутися до співробітників відділу АСУ.

4.3. Не виключати автоматичне оновлення операційної системи.

4.4.Не виключати  вбудований брандмауер Windows (за винятками, коли цю функцію бере на себе зовнішній антивірусний продукт).